|
Весільні пісні
|
|
Студія звукозапису "MED": полиэтиленовые пакеты, пластиковые ящики, пластмассовые ящики |
Українські народні весільні пісні
Українські народні весільні пісні і сам обряд весілля, як зародження нової сім'ї, має довгу передісторію виникнення, що пов’язано з різними етапами становлення дослов'янських племен на території сучасної України. Весільна пісенність українського народу є надзвичайно багатою. Вона дійшла до нас в численних варіація в залежності від території. Найдавніший пласт українських народних весільних пісень пов'язаний з обрядами, який розкриває їхню символіку та дії. З часом цей пласт поповнювався зразками, які характеризували індивідуальну психологію, тобто створювали настрій. Починаючи з 20ст. на весіллі дедалі більше звучали жартівливі та ліричні пісні. Вони не символізували зв'язок з обрядами, а співались як при звичайній події. В класичних українських народних весільних піснях існує багата жанрова, структурна палітра пісенності. Головне місце відведене родинно-побутовим пісням, в яких змальована символіка певних обрядів. Весілля тісно пов’язане з народною драмою. Певним чином це є драматичне дійство, де кожен з учасників виконує певну призначену роль. Звичайно, головні постаті це молодята. Інші ролі розподілені між дружками, старостами, свашками і т.д. Під час цього дійства неодмінною умовою було супроводження пісенно-поетичними творами. Розпочиналось дійство з розплетення коси нареченої. Цей обряд має сумний характер, тому під час цього ритуалу наречена мусила плакати. Сумовиті українські народні весільні пісні у виконанні дружок сприяли цьому. В час посаду, серед обрядових пісень більша частина належить величанню батьків нареченої. Цими піснями дякували матері за гарне виховання своєї дочки за те, що навчила її господарювати, прясти, вишивати тощо. Ця частина обряду була надзвичайно зворушливою та емоційно колоритною і насиченою.
Неодмінним обрядом при якому виконувались українські народні весільні пісні – було освячення. Згідно ритуалу сучасних обрядів, при освяченні подружжя скріплялося 2 свічки: одна – нареченої, друга – нареченого, що символізувало поєднання молодої пари. Обрядові пісні які виконувались на цьому етапі, змальовували архетипи дерев. В сиву давнину цей обряд вважався вінчанням. Ще одним надзвичайно важливим ритуалом під час скріплення нового подружжя було покроплення наречених водою. На деяких територіях цей ритуал заміняється подібним – посипання наречених зерном. Воно виконує роль води і має таке ж саме символічне значення. При виконанні цих ритуалів молодят зв’язували рушником. Це було знаком скріплення шлюбу, після чого молодих заводили за стіл та садили перед караваєм. Під час застілля співались і обрядові пісні (величання наречених, дружок, старостів). Нерідко такі пісні мають жартівливий характер. Невід’ємною частиною застілля було виконання ліричних пісень про жіночу долю, кохання, сімейне життя. |
